- брязкотіти
- —————————————————————————————брязкоті́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
брязкотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
брязкотіння — я, с. Дія за знач. брязкотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
брязкотіти — очу/, оти/ш, недок. Підсил. до брязкати … Український тлумачний словник
брязкотати — очу/, о/чеш, недок. Те саме, що брязкотіти … Український тлумачний словник
брязчати — чу/, чи/ш, недок. Те саме, що брязкотіти … Український тлумачний словник
відбрязкотіти — очу/, оти/ш, док. Перестати брязкотіти … Український тлумачний словник
побрязкотіти — очу/, оти/ш, док. Брязкотіти якийсь час … Український тлумачний словник
черчати — черчит, Вр. Глухо дзвеніти брязкотіти, брязкати. Та чую, же часто му черчат пінязкы по кышенях … Словник лемківскої говірки